January 6th, 2014

st_alexander

Парафіяльні оголошення на другу неділю після Різдва Христового

Три царі Рік А, ІІ тиждень псалтирі
Колір літургійних шат – білий
Сир. 24, 1-2. 8-12
Пс. 147, 12-15. 19-20
Еф. 1, 3-6. 15-18

Євангеліє: Йн. 1, 1-18
1 На початку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.
2 Воно в Бога було споконвіку.
3 Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього.
4 І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.
5 А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його.
6 Був один чоловік, що від Бога був посланий, йому ймення Іван.
7 Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
8 Він тим Світлом не був, але свідчити мав він про Світло.
9 Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ.
10 Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.
11 До свого Воно прибуло, та свої відцурались Його.
12 А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його,
13 що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
14 І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця.
15 Іван свідчить про Нього, і кликав, говорячи: Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я.
16 А з Його повноти ми одержали всі, а то благодать на благодать.
17 Закон бо через Мойсея був даний, а благодать та правда з'явилися через Ісуса Христа.
18 Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.


На цьому тижні Свята Церква відзначає

У понеділок, 6 січня - обов'язкова урочистість Богоявлення Господнього
Богоявлення Господнього (Епіфанії, або Трьох царів). У перші віки християнства свято Епіфанії включало також свято Хрещення, оскільки зміст цього свята становлять різні події, що об'являють славу Христа: від поклоніння Мудреців до чуда у Кані Галілейській. За традицією цього дня освячують воду, кадило, золото та крейду, якою пізніше позначають двері своїх помешкань, роблячи напис на дверях: K+M+B та рік (у даному випадку 2012). Водою ж кропимо дім на знак того, що ми прийняли втіленого Сина Божого до нашої домівки.

Святі Меси цього дня відправлятимуться за таким розкладом:
10.00 та 18.00 - українською мовою
7.30 та 13.00 - польською мовою
16.30 - російською мовою


Наступна неділя (12 січня 2014 р.) - свято Хрещення Господнього. У цей день відбудеться освячення води.

Наміри Святішого отця для апостольства молитви на січень 2014 р.
Загальний. Аби був підтримуваний справжній економічний розвиток, який шанує гідність усіх людей і усіх народів.
Місійний. Аби християни різних конфесій могли посуватися до єдності, якої прагне Христос.


Ісусу Христу, який був, є та прийде, Господу часу та історії, нехай лине невпинна слава на віки вічні!


st_alexander

Чому ми пишемо на дверях C+M+B?

Щороку 6 січня Католицька Церква відзначає урочистість Об’явлення Господнього, зване серед люду святом Трьох Царів. Про те, звідки взялися імена мудреців і чому цього дня пишуть крейдою літери на дверях, розповідає о. проф. Яцек Новак.

Отець Новак із теологічного факультету Університету кардинала Вишинського у Варшаві пояснює, що під час урочистості Об’явлення Господнього, тобто Епіфанії, християни згадують три біблійні події: поклоніння трьох царів, хрещення Ісуса і перше чудо в Кані Галілейській.

— Свято Об’явлення Господнього постало в Єгипті у ІІІ ст. Одна з тамтешніх християнських сект відзначала 6 січня хрещення Христа, трактуючи цю подію як повне об’явлення Сина Божого. Згідно з ідеєю цієї секти, тільки в момент хрещення настало проявлення двох природ Ісуса, людської і божественної, — каже викладач UKSW.

Дата свята Епіфанії була пов’язана з давньоєгипетськими віруваннями. 6‑го січня відзначали народження бога світла. Вірили, що в ніч напередодні свята, коли народжувався новий бог, води Нілу ставали кров’ю. «В багатьох місцях пісок на берегах Нілу має червоний колір, — каже професор Новак. — А що зима є часом дощів, то пісок змивало в річку, і води справді набирали червоного кольору». Червоні води Нілу послужили християнам для заміни поганських вірувань єгиптян вказанням на перше чудо у Кані, де Христос перемінив воду у вино.

Третьою подією, про яку говориться в час Епіфанії, є поклоніння мудреців, які прибули до новонародженого Ісуса. Тоді якби настало символічне об’явлення Христа цілому сучасному світові.

Отець Новак зауважує, що в Біблії немає мови про царях, які відвідали Ісуса, а радше про мудреців. Ствердження, що Христа відвідали монархи, походить від Кесарія Арльського. У VI ст. цей монах на підставі 72 псалму, де йдеться про царів, що віддадуть Богові поклін, зробив висновок, що ті мудреці з Євангелія мали бути царями.

— Ми також не знаємо, скільки тих мудреців було. Однак Кесарій Арльський на підставі Євангелія від св. Матея та названих там дарів для Ісуса (миро, кадило і золото) визначив, що мудреців було троє.

За іншою інтерпретацією числа монархів, ті царі мали бути представниками всіх сторін світу, а в давнину знали тільки три континенти: Європу, Азію й Африку. Тому донині у різдвяних яселках царів показують як людей з різним кольором шкіри.

— Епіфанія була пов’язана з трьома подіями: хрещенням (латиною Baptesimus), шлюбом у Кані Галілейській (латиною Matrimonium) і поклонінням мудреців (це було передано виразом Cogito — пізнаю), — каже о. Яцек Новак. — Ідентичні літери С, М і В розпочинали також інші вирази латиною: Christus Multorum Benefactor — Христос багатьом благодійник, і Christus Mansionem Benedicat — Христос благословляє помешкання.

Починаючи з IX століття було взято ці ініціали і від них створено імена трьох царів: Каспер (С), Мельхіор (М) і Бальтазар (В). Ті само ініціали донині вірні пишуть крейдою на дверях своїх помешкань у свято Епіфанії, хоча багато хто вже сприймає ці літери виключно як скорочення від імен «царів».

Як зазначає теології з UKSW, звичай писати крейдою знаки на дверях — дуже старий: походить ще зі старозавітної Книги Вихід. Там мова про перехід Ангела Смерті через Єгипет, коли він обминав доми, чиї одвірки було позначено кров’ю жертовних тварин. Звідси у юдеїв постав звичай позначати входи до своїх наметів, що мало стати символом того, що Ягве серед них. Цей звичай перейняли також і християни.

Джерело

Зображення: Джованні Сасетта. Поклоніння волхвів. Фрагмент.